Ukrainians are heroically saving the drowning animals in the flood zone:
іл.: Vasechko K.
оригинал:
Ною, уже потоп, де тепер твій ковчег?
Села ідуть на дно, швидко так і без черг.
Села тепер мовчать, в них повен рот води.
Ною, де твій ковчег? Швидко пливи туди!
Знову тремтить рука, серце – морським вузлом.
Звідки на цій землі виросло таке зло?
Хто його посадив? Хто його поливав?
Хата чиясь плотом споминів попливла.
Буде тепер, як сом, буде тепер, як сон,
Битися у воді серця старий клаксон.
І в зоопарк на дні не продадуть квитка.
Там тепер вихідні. В Ноя тремтить рука…
авторка – Світлана Павленко
Источник https://www.facebook.com/olhabrylova
Сам Ной не встиг би…
Скипів байрак:
покинь садибу –
вивозь собак.
Ще вчора мріяв,
чекав, летів…
Прийшла росія –
рятуй котів!
В хатах на кряжі –
сім’я качат…
Щеня – в багажник.
Куди ж телят?
Порвав кордони
Великий Луг.
Відкрий загони,
зніми ланцюг!
Садочок дідів –
без вороття…
Буди сусідів,
вдягай дитя!
Старенький цвинтар
у надрах тьми…
Не наше мито –
лягти кістьми!
І лють зісподу…
Не смій, не плач!
А був господар –
тепер блукач.
Мурашник горя
вздовж шляху стих.
Лишись героєм,
вивозь живих!
Мої вірші для всіх. Балацька-Гузієнко Віра
Very powerful. Thank you.
LikeLike
I have no idea why that happens. Let’s hope it’s a temporary glitch.
LikeLike
A conservative literary critic and college professor
Clarissa's Blog 
Leave a comment